Операція шлункового шунтування проводиться пацієнтам, які страждають на ожиріння. Вона спрямована на зменшення об’єму споживаної їжі та зниження щоденного калоражу. Показаннями до хірургічного лікування проблеми зайвої ваги є:

• індекс маси тіла понад 40 кг/м²;
• індекс маси тіла понад 35 кг/м² за наявності цукрового діабету II типу та інших супутніх захворювань: гіпертонії, нічного апное, артрозу тощо;
• відсутність ефекту від використання інших методів позбавлення від зайвої ваги;
• відчуття естетичного та фізіологічного дискомфорту у пацієнта.

Якщо ваш лікар рекомендує хірургічне лікування ожиріння, не відмовляйтеся від операції. Для досягнення максимального ефекту важливо правильно підготуватися до втручання. Перед операцією наші пацієнти проходять комплексне обстеження, яке включає:

• консультації ендокринолога, кардіолога, анестезіолога, терапевта;
• УЗД органів черевної порожнини та малого таза;
• УЗД щитоподібної залози;
• УЗД вен нижніх кінцівок; гастроскопію;
• рентгенографію органів грудної клітки;
• ЕКГ;
• лабораторні аналізи крові (загальний, біохімічний, на інфекції, визначення групи крові та резус-фактора, коагулограму, рівень гормонів) та аналізи сечі.

Пройти всі обстеження та здати аналізи ви можете на базі нашого Центру протягом 1-го дня.

У нашому Центрі шунтування шлунка виконується за допомогою лапароскопічного доступу, тобто через невеликі проколи в черевній стінці. У ці проколи вводяться ендоскопічні інструменти та мініатюрна відеокамера, зображення з якої транслюється на монітор. Завдяки таким технологіям хірург контролює всі етапи операції, забезпечуючи максимально точні та безпечні дії. Існує кілька варіантів шунтування шлунка:

1. Класичне шунтування. Під час операції лікар ділить шлунок на дві нерівні частини. Меншу частину, прилеглу до стравоходу, з’єднують із тонкою кишкою, створюючи «новий» малий шлунок об’ємом лише 20–30 мл. Залишок шлунка разом із дванадцятипалою кишкою також підшивається до тонкого кишечника, щоб до нього надходили необхідні соки.
2. Мінігастрошунтування. На шлунок накладаються шви, які відокремлюють невелику камеру, куди надходитиме їжа. Ця камера підшивається до петлі кишечника так, щоб дванадцятипала кишка і частина тонкого кишечника були виключені з процесу травлення. Цей метод відрізняється від класичного шунтування зменшенням кількості анастомозів, що дозволяє пацієнтам легше переносити операцію.
3. Біліопанкреатичне шунтування. Найскладніший варіант операції, під час якого проводиться резекція шлунка з наступним підшиванням отриманого рукава до кишечника. Анатомія тонкого кишечника змінюється таким чином, що їжа і травні соки змішуються лише в його кінцевих відділах, через що більша частина їжі не перетравлюється.

Після завершення операції весь інструментарій витягується з черевної порожнини, а на місця проколів накладаються саморозсмоктувані косметичні шви.

Проведення шунтування шлунка дозволяє досягти таких результатів:

• Стабільне зниження ваги. Протягом року після операції ви втратите 70–80% зайвих кілограмів. За умови дотримання рекомендацій лікарів щодо способу життя зайва вага не повертається.
• Позбавлення від супутніх захворювань. Гастрошунтування часто проводять пацієнтам із цукровим діабетом. Після операції багатьом вдається суттєво зменшити або повністю припинити прийом цукрознижувальних препаратів. Крім того, у вас нормалізується артеріальний тиск і зменшиться навантаження на суглоби.
• Покращення якості життя. Після операції у пацієнтів з ожирінням нормалізується не лише вага, а й психологічний стан. Ви знову полюбите своє тіло, відчуєте впевненість у собі й зможете вести активний спосіб життя.

Пацієнти, які перенесли лапароскопічне шунтування, залишаються у нашому стаціонарі протягом 2–3 днів. Увесь цей час ваш лікар контролює динаміку відновлення.

• Протягом першого тижня після операції пацієнти вживають лише рідини (вода, бульйон, кисіль, компот).
• З другого тижня дозволяється пюреподібна їжа – страви, подрібнені в блендері, або дитяче харчування.
• З третього тижня можна поступово переходити до звичайної їжі.
• До кінця першого місяця після операції пацієнти повертаються до звичного режиму харчування.
• Через 1–1,5 місяця після операції можна починати фізичні навантаження.

Після завершення періоду реабілітації необхідно дотримуватися рекомендацій дієтолога, ендокринолога та хірурга:

• їсти невеликими порціями, ретельно пережовуючи їжу;
• споживати достатню кількість рідини та білкових продуктів.
• За необхідності лікар призначить курси прийому вітамінно-мінеральних комплексів.